Традиційна конференція Creon «ПВХ. Підсумки року», яка відбулася 1 грудня в отеленні «Балчуг Кемпински Москва» і зібрала більш 170 учасників, стала місцем жвавої дискусії між виробниками й переробниками. Генеральним спонсором заходу став «Химтрейдинггрупп», партнерську підтримку виявили «Европластик» і «Лукойл». Як відомо, російський ринок ПВХ давно дефіцитний – попит продовжує рости потужності, що існують, виробників повністю завантажені, а нові не вводяться. Закономірні результати цього – ріст імпорту не тільки самого ПВХ, але й виробів з нього, підвищення цін і погіршення фінансового стану переробників. Нове велике виробництво ПВХ потужністю 330 тис. т з'явиться в Росії не раніше 2013 року (проект «Русвинила»), усіх учасників ринку цікавить, як дожити до цього часу.
Саме тому подією року в галузі став запуск у грудні заводу ПВХ потужністю 300 тис. т на «Карпатнефтехиме» в українському Калуше. Проект «Лукойла» вплине не тільки на український, але й на російський ринок полімеру. Начальник керування координації газоенергетичної діяльності й продажів продуктів нафтохімії й газопереработки ГУПП «Лукойл» Олександр Раппопорт і заступник начальника технічного відділу «Карпатнефтехима» Едуард Масловрозповіли про технологію виробництва й плани компанії по реалізації продукції. Нове виробництво працює за технологією німецької Vinnolit, яка має у своєму розпорядженні виробництво в Європі потужністю більш 300 тис. т ПВХ. Реактор полімеризації за рахунок ребристої поверхні має збільшену площу теплообміну. Проектом передбачений випуск 6 марок ПВХ, як твердих, так і гнучких. Полімер відповідає стандарту змісту залишкового вінілхлориду в смолі на рівні 1 ppm. Перехід з однієї марки на іншу займає 6 годин, мінімальна технологічно припустима партія продукту – 200 т.
На Україні власне виробництво ПВХ Першотравневого «Химпрома» було закрито в 2005 році, увесь попит задовольняється за рахунок імпорту. Розвиток українського ринку ПВХ відстає від Росії приблизно на п'ять років, споживання становить близько 100 тис. т и в найближчі десять років виросте до 300 тис. т. У Росії обсяг ринку наближається до 1 млн т ПВХ і за десять років також подвоїться. На проектну потужність в 300 тис. т підприємство вийде до 2 кварталу 2011 року. На український ринок буде поставляти до 100 тис. т ПВХ і «Лукойл» розраховує повністю видавити з нього імпорт, у Росію й інші країни СНД – 150 тис. т, у країни Східної Європи – 20 тис. т, у Туреччину, ринок якої перевищує 1 млн т – 30 тис. Реалізація буде проводитися за ринковими цінами через власну складську базу.
Також була озвучена ідея про можливість створення в Росії в 2015 році в рамках проекту Каспійського ГХК нового виробництва ПВХ потужністю 220 тис. т при наявності ринкових передумов. На думку учасників ринку, ні проект «Лукойла», ні проект «Русвинила» не зможуть зробити російський ринок ПВХ профицитным. ДО 2015 дефіцит ПВХ у Росії, по оцінкам, буде становити вже близько 1 млнт.
Про втрату російськими виробниками ПВХ позицій на світових ринках розповів представник іранської Kimiya Felez Azar Маїс Фархадов. Раніше російські виробники, зокрема « Химпром-Усолье» (нині припинив виробництво) і Волгоградський «Химпром» були помітні на іранському ринку, зараз їх місце зайняли європейські, азіатські й близькосхідні постачальники (Vinnolit, LG, SABIC).
Про те, як російський ринок справляється з дефіцитом ПВХ тим, що зібралися розповів Олег Прокопенко, генеральний директор «Химтрейдинггрупп». Компанія була створена в 1990-х роках і спочатку займалася спочатку продажами, а потім виробництвом виробів із ПВХ. Після створення в 2005 році «Єдиної торговельної компанії» і росту цін на ПВХ було вирішено створити власну інтегровану компанію, що займається закупівлями й поставками імпортного полімеру в Росію й на Україну. У Росії зараз частка «Химтрейдинггрупп» в імпортних поставках становить 18% і 40% серед трейдерів (частина ПВХ споживачі ввозять прямо). Спочатку компанія закуповувала ПВХ у Європі, в 2007 частка Китаю (поставки від двох великих виробників, потужності яких становлять 0,9 і 1,3 млн т у рік) досяглася 44%. У зв'язку з ростом попиту в Китаї й підвищенням цін китайськими виробниками імпорт із Піднебесної початків скорочуватися й за прогнозом п. Прокопенко в 2011 році може зійти на немає. У той же час росте присутність на російському ринку ПВХ виробництва США. В 2011 році, за прогнозом, частка імпорту в споживанні ПВХ у Росії перевищить 50%. При цьому американські виробники слідом за китайськими піднімають ціни, і ПВХ у Росії по 2,5 тис. доларів за тонну вже не видасться учасникам ринку чимсь неможливим.
Положення переробників ПВХ зараз досить складне, хоча вони й намагаються дивитися в майбутнє з оптимізмом. Виступу Фелікса Бегунова, керівника служби маркетингу групи компаній «Стис» і представників «О.К.Н.А.-Маркетинг» генерального директора Ірині Обросовой і комерційного директора Ольги Чигодайкиной були присвячені ситуації на ринку пластикових вікон. В 2009 році його обсяги скоротилися на 30%, в 2010 і 2011 очікується ріст на 20% і тільки до кінця 2011 року він досягнеться докризових обсягів. Незважаючи на заклопотаність російської влади проблемами энергоэффективности, зокрема, уведенням нормативів коефіцієнта опору теплопередачі, більш 70% ринку пластикових вікон припадає на приватних споживачів, тобто їхню установку мешканцями. Попит на них стабільний, оскільки безліч вікон старого житлового фонду потребують заміни, а якісні дерев'яні вікна мінімум удвічі дорожче пластикових. Уведення нового житла, скоротившись, не дійшов до рівня 2006 року, що також гальмує відновлення ринку. Фінансовий стан багатьох переробників критично, вони прагнуть продати бізнес по випускові ПВХ профілю. Подальший ріст цін на сировину може відіпхнути ринок ще на 6-7 років тому. Останнє твердження викликало полеміку серед учасників заходу, також було помічене, що підвищення энергоэффективности будинків залежить, насамперед, не від вікон, а від теплоізоляції стін і наявності примусової вентиляції, що виключає необхідність провітрювання опалювальних приміщень узимку.
Представник заводу «Искож» заступник генерального директора Людмила Домрачева і технічний директор «Вестпласт» Олег Баранчиків розповіли про те, що виробники штучних шкір і кабельної продукції вже орієнтуються на імпортні поставки й виходячи із цього планують власну діяльність. Більше того, нові Дст на кабельну продукцію опираються на характеристики імпортного, а не російського ПВХ. Крім того, передбачається відмова від використання пластифікатору ДОФ на користь інших (ТДФ), що погіршить і без того критичне положення вітчизняних виробників цієї сировини для випуску пластикатів.
На такім тлі плановане Урядом РФ підвищення з 1 січня 2011 року імпортних мит на ПВХ із 10 до 15% викликало вкрай різку реакцію переробників. Директор по закупівлях «Профайн Русявий» Юрій Штерк і голова ради директорів «Хемкор» Андрій Толмачев у виступах перед тими, що зібралися назвали це неприпустимим. Для численних компаній-переробників ПВХ цей захід може означати подальше погіршення фінансового стану, підірваного кризою. Різке скорочення обсягів будівництва, яке є головною сферою застосування виробів із ПВХ (вінілова вагонка, пластикові вікна й дверей, лінолеум, оздоблювальні панелі, ПВХ труби і т.д.), поставило багато компаній-переробники на грань виживання. Хронічний дефіцит ПВХ у Росії означає благополуччя вітчизняних компаній-виробників, ціни на ринку вже зараз на третину вище собівартості. Захист їх інтересів шляхом підвищення імпортних мит приведе до того, що збільшитися ввіз готових виробів із ПВХ виробництва України, Казахстану й Білорусії, чиї економіки буде в такий спосіб розбудовувати цей захід російського Уряду. Більшість учасників конференції погодилися із цими доводами й підписали обіг на ім'я віце-прем'єра Віктора Зубкова, у якім вважали за необхідне скасувати цей розв'язок і понизати імпортне мито до 5% або зовсім скасувати її для стимулювання розвитку переробки ПВХ усередині країни й захисту інтересів малого й середнього бізнесу. Російські виробники ПВХ, у тому числі що був присутній на заході директор по комерції «Саянскхимпласта» Олександр Кривопуско, навпаки, підтримали розв'язок про підвищення мита. За словами глави Creon Фареса Кильзие, незважаючи на всі проблеми, труднощі й розбіжності, галузь входить у новий рік з надією на краще; запуск нового заводу «Лукойла» може стати рятувальним колом для багатьох російських переробників і удержить їх на ринку.
0 комент.:
Дописати коментар