Натуральні, органічні або биопродукты зайняли міцне місце на прилавках спеціалізованих і звичайних магазинів у Європі. Частка продажів экопродукции поки ще невелика в загальному обсязі ринку, але щорічний ріст посівних площ під неї позначає явний тренд.
Європейське законодавство
В 2010 році населення Землі досяглося майже семи мільярдів людей, прогноз на 2050 рік – більш дев'яти мільярдів. Мабуть, головні проблеми цивілізації – це забезпечення продовольчої безпеки, збереження ресурсів планети й підвищення рівня життя. Саме такі мети ставить виробництво екологічно чистих (органічних) продуктів харчування.
Традиційна харчова промисловість єдиний спосіб забезпечення зростаючого населення продовольством бачить у використанні досягнень хімії й генної інженерії, що дозволяє збільшити врожайність. Екологічне виробництво припускає збереження природних ресурсів і здоров'я людину на основі використання тільки натуральних методів господарювання. Цю думку підкреслює, наприклад, президент Федерації органічної харчової промисловості Німеччини (BOLW) Фелікс Принц Левенштайн. Він певен, що правильний метод ведення сільського господарства – не генна інженерія, а органічне виробництво, яке здатне нагодувати весь мир.
Багато європейських країн прикладають помітні зусилля до розвитку виробництва екологічно чистих продуктів і їх просуванню. У Євросоюзі діє досить строге законодавство щодо органічного (біологічного) виробництва. Його завдання сформульовані в такий спосіб:
установлення правил виробництва, маркування й контролю над якістю екологічно чистої продукції;
захист споживача;інформування покупців про органічну продукцію, методи її виробництва й користі для здоров'я й життя людину.
Поняття «екологічне (органічне, біологічне) виробництво» було зафіксовано в директиві ЄС «Загальноєвропейська угода по органічнім виробництві сільськогосподарської продукції № 2092/91 від 24 червня 1991 року». З 1 червня 2009 року діє нова директива за номером 834/2007. Вона визначає:
Норми екологічного землеробства. Заборона на використання в господарствах, що роблять екологічно чисту продукцію, генно-модифікованого посівного матеріалу, клонування й опромінення, синтетичних і хімічних засобів обробки ґрунту й захисту рослин. Використання тільки посівного матеріалу, вирощеного в екологічні господарствах.
Норми екологічного тваринництва. Використання виняткове екологічних кормів, відмова від синтетичних добавок, стимуляторів росту й генних технологій. Вільний вигул і випас тварин у літню пору. Заборона на прив'язний зміст худоби.
Маркування продуктів екологічного сільського господарства. До липня 2010 року єдиний для всіх виробників країн-членів ЄС логотип використовувався на добровільній основі, одночасно існували частки й національні логотипи. Зараз діє новий обов'язковий логотип – так званий Биолист. Для одержання дозволу на його використання необхідно, щоб 95 % інгредієнтів мали органічне походження, а сама продукція була розфасована таким чином, щоб змінити її вміст можна було лише розкривши впакування. При цьому як і раніше не забороняється використання часток і національних логотипів, однак вони не повинні займати центральне місце стосовно маркування ЄС. Також нове маркування припускає наявність спеціального коду поруч із логотипом, у якім зазначені країна-виробник і номер контрольного пункту. Для продукції, імпортованої із країн, що не входять у Європейський союз, логотип може бути використаний добровільно – як і для маркування нерозфасованого продукту. Товари, випущені до 1 липня 2010 року, не підлягають новому маркуванню.
Огляд ринку екологічно чистої продукції
В екологічних господарствах країн ЄС проводяться бобові й зернові культури, молоко, чай, мед, гриби, яйця, м'ясо, молоко й молочні продукти, городин, морські аквакультури, дріжджі, вино. За даними агентства Росбизнесконсалтинг (РБК), оборот світового ринку биопродукции становить 36,4 млрд євро, середній річний приріст – 4 млрд євро. Більше того, ринок екологічно чистих продуктів практично не був порушений економічною кризою. Починаючи з 2008 року, у Європі відзначений 10-процентний ріст продажів экопродукции. З погляду розмірів ринку лідерами є Німеччина, Франція й Великобританія (по даним Agrarmarkt Informationsgesellschaft AMI (D)). Це більш низькі темпи в порівнянні з 2000-2008 роками, але на тлі глобальної економічної ситуації вони досить вражають. Відчутно виросли витрати на биопродукты на душу населення в Данії, Австрії, Німеччині, Великобританії. За прогнозами, у найближче десятиліття сегмент екологічно чистої продукції збереже високу динаміку росту в багатьох країнах.
Частка екологічного виробництва в Європі становить близько чотирьох відсотків сільськогосподарських площ – 7,39 млн га, у тому числі 3 млн – биопашня й 3,2 млн – биопастбища. Найбільша кількість экоплощадей в Італії (1,15 млн га), за нею ідуть Іспанія (1 млн) і Німеччина (0,87 млн). Відбувається й розширення асортиментів. Так, у ФРН в 2010 році загальна кількість экопродуктов, що мають на маркуванні національну биопечать, перевищило 55 тис найменувань. По даним РБК, найбільші продажі відзначаються в сегменті гарячих напоїв (13 %), випічки й хліба (10,3 %), спецій (9,7 %), м'яса й м'ясних виробів (8,1 %), кондитерських виробів (6,1 %).
Ринки окремих країн
Німеччина По даним Okologische Lebensmittelwirtschaft BOLW (D), продажу на німецькому ринку органічних продуктів склали в 2009 році 5,8 млрд євро. Число органічних ферм виросло до 21047 господарств (5,6 % усіх фермерів). Також помітно збільшилося й кількість роздрібних биомаркетов: з'явилося 15086 кв. м нових площ.
Франція. Для французького органічного ринку 2009 рік був дуже успішним. Число ферм, що роблять екологічно чисті продукти харчування, склало 16446 – ріст на 23 % (по даним Agence, Bio (F)). Серед усіх сільськогосподарських угідь країни підприємствами, що випускають продукцію, яка відповідає екологічним критеріям Євросоюзу, зайнято 2,5 %.
Рівень продажів органічних товарів в 2009 році оцінюється експертами в 3 млрд євро (майже вдвічі більше чому в 2005 році), що становить 1,9 % усього продовольчого ринку Франції.
Окремо варто згадати про біологічне виноробство країни. В 2009 році площа виноградників, оброблюваних органічним способом, збільшилася на 39 %, а кількість биохозяйств – на 31 %. Оборот биовин виріс на 65 %, і по цьому показникові Франція стабільно втримує друге місце у світі після Італії.
Великобританія Ріст площ, зайнятих органічним сільським господарством, склав в 2009 році 9 %, досягшись 746516 га (по даним Soil Association (GB)). Незважаючи на кризу, були зареєстровані рекордні продажі молока, зробленого відповідно до экостандартами Євросоюзу. Значний ріст показав сегмент дитячого харчування (21 %).
Австрія Згідно даним Agrarmarkt Austria AMA (A), приблизно п'ята частина всіх сільгоспугідь Австрії оброблена відповідно до вимог, пропонованих Євросоюзу до екологічного виробництва. Продажу органічних товарів виросли на 30 % із січня по квітень 2010 року в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Основне збільшення показали молоко, сир, йогурт, масло, 27-процентний ріст спостерігався в сегменті свіжих овочів. Продажу екологічно чистих продуктів в Австрії в 2009 році склали 984 млневро.
Італія Італійський ринок биопродуктов показує значний ріст. У першій половині 2010 року продажу в цьому сегменті виросли на 9 % (по даним ISMEA/Nielsen (I)). 837 шкільних їдалень хоча б частково використовують екологічно чисті продукти. Прямі продажі биопродуктов здійснюють 2176 фермерів, що вдвічі більше в порівнянні з 2005 роком.
Іспанія По числу площ, зайнятих під органічне землеробство, Іспанія досяглася рівня Італії (ледве більше 1 млн га). У лютому 2010 року відбулося відкриття двадцятого магазину в найбільшій національній мережі, що займається продажами биопродуктов, Veritas.
Інші країни. Ринки екологічно чистих продуктів харчування Нідерландів і Чехії зафіксували в 2009 році 11-процентний ріст. У Польщі продажу биопродуктов збільшилися на 7 %.
Способи просування
Євросоюз приділяє великої увагу законодавчій базі виробництва й продажу екологічно чистих продуктів, що, безсумнівно, викликає довіра споживачів. Також прикладаються чималі зусилля й для просування биопродуктов на ринку. У цій сфері можна виділити шість основних напрямків.
1. Організація й проведення спеціалізованих виставок биопродукции. Найбільша з них – Biofach, яка проводиться в німецькому Нюрнберге (в 2010 році вже у двадцятий раз). Патронує виставку Міжнародна федерація руху за органічне сільське господарство (IFOAM). Регіональні виставки Biofach проводяться в Японії, Китаї, Бразилії, США. З деяких пор паралельно з Biofach проводиться виставка біологічних товарів по догляду за тілом – Vivaness. Дует виставок – це не тільки міжнародний ярмарок, але й конгрес, на якім проводяться майстер-класи, виступають із доповідями експерти в області органічного виробництва, обговорюються насущні проблеми, також це й форум «Майбутнє торгівлі екологічно чистими продуктами».
Асортименти товарів, представлених на виставці, демонструє основні етапи у виробництві екологічно чистих продуктів і товарів для самих різних областей діяльності людину: сировина й готова продукти, виробництво й технології, маркетинг і просування. Тематичні розділи виставки: основні продукти харчування й сировина, фрукти й городин, делікатеси, дієтичне харчування, пряності, м'ясні вироби й ковбаси, м'ясо птаха, риба, молоко й молочні продукти, яйця, заморожений птах, хлібобулочні й кондитерські виробу, напої, экоземледелие, сільськогосподарські засоби виробництва і т. д.
Відвідувачі виставки – представники роздрібних і оптових компаній, підприємств громадського харчування, які займаються реалізацією органічних продуктів, і багато інші. В 2010 році виставки Biofach і Vivaness відвідали 43669 фахівців більш ніж з 120 країн. Було представлено 2557 експозицій. Наступна виставка пройде в Нюрнберге з 16 по 19 лютого 2011 року.
Іншою помітною подією в сфері виробництва органічних продуктів є щорічна виставка біологічних вин, яка проходить у Франції, починаючи з 1993 року. В 2011 році вона пройде у виставочному комплексі міста Монпелье з 24 по 26 січня. Очікується не менш трьох тисяч відвідувачів і п'ятисот учасників. Виставка повністю присвячена винам, зробленим з винограду, вирощеного в біологічних господарствах. Кожний учасник представить власний стенд, пройдуть дегустації й церемонія нагородження переможців галузевого конкурсу Challenge Millesime Bio. Головною подією виставки стане Вечірка виноробства, яка пройде у формі обіду-дегустації біологічних продуктів.
Серед регіональних виставок биопродуктов варто відзначити Biolife (Італія). Тематичні розділи виставки – продукти, провина, біологічна косметика і т.д. У травні 2010 року перша виставка екологічних вин відбулася й в Іспанії, у Наваррі. У ній взяли участь більш п'ятдесяти виробників не тільки з Іспанії, але й із Франції й Португалії.
2. Міжнародні конкурси биопродукции. Одне з найбільших змагань – Міжнародна Органічна Винна Премія (Mundusvini International Wine Awards). Це одне з напрямків найбільшого дегустаційного конкурсу, який уже кілька років проводиться в Німеччині під патронажем Міжнародної організації винограду й провина (OIV) і Міжнародного Союзу Энологов (UIOE). Германія – великий виробник вина, один із провідних імпортерів. Тому конкурс привабливий і для німецьких виробників, і для іноземних господарств, які прагнуть закріпитися на міжнародному ринку. Змагання організує на базі одного з найбільших видавничих будинків Meininger, який випускає кілька відомих винних періодичних видань. Бездоганна репутація, широке охоплення цільової аудиторії через галузеву пресу дозволили вже в перший рік проведення конкурсу залучити більш двох тисяч зразків продукції. В 2010 році золоту медаль конкурсу одержало вино російського виробництва – «Донська Чаша» 2009 року (Винодельня Ведерниковъ, Ростовська область).
В 2009 році був здійснений своєрідний експеримент, у рамках виставки Biofach пройшов винний ярмарок і премія Bio-Weinpreis Mundusvini Biofach. Олександр Стайн, відповідальний за винний сегмент на виставках Biofach і Vivaness, говорить, що подібний розв'язок був прийнятий вчасно. Комбінація технічних досягнень і можливостей Biofach з репутацією Mundusvini відкриває прекрасні перспективи для органічного виноробства. Із цією точкою зору згодний генеральний директор Mundusvini і Meininger Verlag Кристоф Майнингер. Він заявив, що органічний сектор ринку продовольства, у тому числі його винний сегмент, швидко розвивається, а виходить, премія Bio-Weinpreis Mundusvini Biofach є своєрідним індикатором для подальшого вдосконалювання й розвитку виробництва органічного вина. Дегустація зразків, що брав участь у виставці, пройде в грудні в місті Нойштадт. По її підсумках, на Biofach-2011 будуть вручені більша золота, золоті й срібні медалі.
3. Просування продукції через роздріб. За даними агентства Росбизнесконсалтинг, основними каналами збуту екологічно чистих продуктів є роздрібні мережі, включаючи дискаунтеров. В Австрії через роздрібні мережі реалізується до 67 % биопродуктов. На другому місці за обсягом – спеціалізовані магазини, на третьому – поставка від виробників, відповідно, 1180 і 510 млн євро в 2009 році.
Кілька років назад не тільки биосупермаркеты, але й звичайні мережні магазини й дискаунтеры прийняли розв'язок працювати з биоассортиментом (наприклад, у ФРН в 2009 році їх було вже близько п'ятисот). Активність супермаркетів і дискаунтеров (Plus, Rewe, Norma, Aldi і ін.) у просуванні продукції привела до помітного росту обсягів продажів. Багато роздрібних мереж проводять рекламні кампанії биопродукции під власним логотипом, приділяють великої увагу розширенню асортиментів, уводять у продаж органічні новинки.Ціни на биопродукцию в європейських супермаркетах дозволяють затверджувати, що вона задовольняє потреби всіх соціальних груп, а не тільки найбільш забезпечених покупців. Різниця у вартості органічних і звичайних продуктів постійно зменшується. чи Навряд вона коли-небудь зникне зовсім, але тенденція до зниження цін не може не позначитися на збільшенні попиту.
4. Діяльність Євросоюзу, Міжнародної федерації руху органічного сільського господарства (International Federation of Organic Agriculture Movients, IFOAM). Допомога у вигляді субсидій, проведення наукових досліджень. Наприклад, регулярно проводиться Всесвітній конгрес IFOAM, на якім представляються наукові праці, розглянуті комітетом експертів.
У Німеччині з 1989 року биохозяйства, що організували виробництво відповідно до принципів, прийнятих Євросоюзу, одержують підтримку як з державного бюджету, так і від ЄС. Також діють програми фінансування розробок концепцій збуту экопродукции. У Чехії проводиться масштабна рекламна кампанія, що призиває до вживання биопродуктов. Вона фінансується Євросоюзом і з державного землеробського інвестиційного фонду.
5. Інформування споживачів. Проведення різних рекламних заходів і акцій, розрахованих на дітей і підлітків як майбутніх активних споживачів. В Італії органічні продукти використовуються в готуванні шкільних обідів, у Чехії діє програма «органічні школи», розрахована на проведення освітніх курсів для учнів і адміністрацій навчальних закладів. Подібне навчання проводить і британська кейтеринговая марка Food for Life, яка організує кулінарні курси, екскурсії на биофермы, допомагає в розширенні мережі учнівських городів, на яких вирощуються биоовощи. У Німеччині існує премія за профілактику здоровішого способу життя, також проводяться кулінарні курси для школярів і їх батьків.
6. Розвиток системи доставки экопродуктов від виробників до споживачів прямо. Не кожний фермер може дозволити собі містити власний магазин, а продаж оптом означає, як правило, менший прибуток. Для розв'язку проблеми в багатьох європейських країнах практикується пряма поставка экопродуктов від виробників у шкільні їдальні (в Італії вона підтримується на державному рівні) і в установи громадського харчування. Розвиваються так звані абонементні кошики, завдяки яким покупець замовляє продукти на сайті виробника, який, наприклад раз у тиждень, привозить товар у домовлене місце. У Латвії існує додаткове заохочення фермерів, що працюють по системі абонементних кошиків: клієнти платять певну суму за доставку, а також допомагають по господарстві (два рази в рік), що сприяє встановленню неформальних відносин між виробниками й покупцями.
У деяких містах Австрії й Німеччини практикується самостійний збір уже вирощених биоовощей на ділянці, яка фермер здавали в оренду. Підтримка фермерів реалізується й таким способом: на вулицях міст установлюються торговельні автомати, у яких можна придбати яйця, упакування картоплі або молоко в пляшках місцевого виробництва.
Перспективи виробництва биопродукции в Росії
У нашій країні ситуація на ринку биопродукции інша. Зокрема, на минулій у Москві в жовтні 2010 року бізнес-конференції «Екологія харчування», яка відбулася за підтримки Міністерства сільського господарства, Минздравсоцразвития й виробника вітамінно-мінеральних комплексів компанії NUTRILITE, були позначені основні проблеми, що перешкоджають розвитку російського ринку биопродуктов. У першу чергу, ця відсутність законодавчої бази екологічного агропроизводства. Про вимоги Євросоюзу, які пред'являються до таких продуктів, і про особливості й цілях європейського законодавства в області био-виробництва розповів радник по сільськім господарстві Представництва ЄС у Росії Альберто Вольпато. Він заявив, що в Росії необхідно прийняти відповідний закон ( з урахуванням міжнародних стандартів), а також інші нормативні акти: про незалежні органі контролю, системі сертифікації й національному маркуванню биопродукции, Дст для екологічних товарів.
Інша проблема російського ринку биопродукции – відсутність масового попиту. У той же час, перспективи в російського ринку є: згідно з дослідженнями компанії Комкон, 52 % москвичів готові платити більше за якісні й безпечні товари. Досить перспективним може виявитися вихід російських виробників на європейський ринок. У багатьох країнах (наприклад, в Італії й Німеччини) відчувається нестача биозерновых, якість яких відповідала б вимогам Євросоюзу і які користуються стабільно високим попитом. Дана обставина відкриває гарні перспективи для виробників зі Східної Європи. Росія ж має високий потенціал ще й по рибі й морепродуктам, меду, лісовим грибам, ягодам і горіхам.
Биопродукция може згодом стати одним зі зростаючих секторів національного ринку. Головне, щоб цьому сегменту, виробникам і постачальникам, що працюють у ньому, була приділена достатня увага як з боку держави, так і бізнес-співтовариства.
Стаття опублікована в журналі «Просування продовольства. Prod&Prod» (№12 2010)
Автор: Дар'я ЦВЄТКОВА
Європейське законодавство
В 2010 році населення Землі досяглося майже семи мільярдів людей, прогноз на 2050 рік – більш дев'яти мільярдів. Мабуть, головні проблеми цивілізації – це забезпечення продовольчої безпеки, збереження ресурсів планети й підвищення рівня життя. Саме такі мети ставить виробництво екологічно чистих (органічних) продуктів харчування.
Традиційна харчова промисловість єдиний спосіб забезпечення зростаючого населення продовольством бачить у використанні досягнень хімії й генної інженерії, що дозволяє збільшити врожайність. Екологічне виробництво припускає збереження природних ресурсів і здоров'я людину на основі використання тільки натуральних методів господарювання. Цю думку підкреслює, наприклад, президент Федерації органічної харчової промисловості Німеччини (BOLW) Фелікс Принц Левенштайн. Він певен, що правильний метод ведення сільського господарства – не генна інженерія, а органічне виробництво, яке здатне нагодувати весь мир.
Багато європейських країн прикладають помітні зусилля до розвитку виробництва екологічно чистих продуктів і їх просуванню. У Євросоюзі діє досить строге законодавство щодо органічного (біологічного) виробництва. Його завдання сформульовані в такий спосіб:
установлення правил виробництва, маркування й контролю над якістю екологічно чистої продукції;
захист споживача;інформування покупців про органічну продукцію, методи її виробництва й користі для здоров'я й життя людину.
Поняття «екологічне (органічне, біологічне) виробництво» було зафіксовано в директиві ЄС «Загальноєвропейська угода по органічнім виробництві сільськогосподарської продукції № 2092/91 від 24 червня 1991 року». З 1 червня 2009 року діє нова директива за номером 834/2007. Вона визначає:
Норми екологічного землеробства. Заборона на використання в господарствах, що роблять екологічно чисту продукцію, генно-модифікованого посівного матеріалу, клонування й опромінення, синтетичних і хімічних засобів обробки ґрунту й захисту рослин. Використання тільки посівного матеріалу, вирощеного в екологічні господарствах.
Норми екологічного тваринництва. Використання виняткове екологічних кормів, відмова від синтетичних добавок, стимуляторів росту й генних технологій. Вільний вигул і випас тварин у літню пору. Заборона на прив'язний зміст худоби.
Маркування продуктів екологічного сільського господарства. До липня 2010 року єдиний для всіх виробників країн-членів ЄС логотип використовувався на добровільній основі, одночасно існували частки й національні логотипи. Зараз діє новий обов'язковий логотип – так званий Биолист. Для одержання дозволу на його використання необхідно, щоб 95 % інгредієнтів мали органічне походження, а сама продукція була розфасована таким чином, щоб змінити її вміст можна було лише розкривши впакування. При цьому як і раніше не забороняється використання часток і національних логотипів, однак вони не повинні займати центральне місце стосовно маркування ЄС. Також нове маркування припускає наявність спеціального коду поруч із логотипом, у якім зазначені країна-виробник і номер контрольного пункту. Для продукції, імпортованої із країн, що не входять у Європейський союз, логотип може бути використаний добровільно – як і для маркування нерозфасованого продукту. Товари, випущені до 1 липня 2010 року, не підлягають новому маркуванню.
Огляд ринку екологічно чистої продукції
В екологічних господарствах країн ЄС проводяться бобові й зернові культури, молоко, чай, мед, гриби, яйця, м'ясо, молоко й молочні продукти, городин, морські аквакультури, дріжджі, вино. За даними агентства Росбизнесконсалтинг (РБК), оборот світового ринку биопродукции становить 36,4 млрд євро, середній річний приріст – 4 млрд євро. Більше того, ринок екологічно чистих продуктів практично не був порушений економічною кризою. Починаючи з 2008 року, у Європі відзначений 10-процентний ріст продажів экопродукции. З погляду розмірів ринку лідерами є Німеччина, Франція й Великобританія (по даним Agrarmarkt Informationsgesellschaft AMI (D)). Це більш низькі темпи в порівнянні з 2000-2008 роками, але на тлі глобальної економічної ситуації вони досить вражають. Відчутно виросли витрати на биопродукты на душу населення в Данії, Австрії, Німеччині, Великобританії. За прогнозами, у найближче десятиліття сегмент екологічно чистої продукції збереже високу динаміку росту в багатьох країнах.
Частка екологічного виробництва в Європі становить близько чотирьох відсотків сільськогосподарських площ – 7,39 млн га, у тому числі 3 млн – биопашня й 3,2 млн – биопастбища. Найбільша кількість экоплощадей в Італії (1,15 млн га), за нею ідуть Іспанія (1 млн) і Німеччина (0,87 млн). Відбувається й розширення асортиментів. Так, у ФРН в 2010 році загальна кількість экопродуктов, що мають на маркуванні національну биопечать, перевищило 55 тис найменувань. По даним РБК, найбільші продажі відзначаються в сегменті гарячих напоїв (13 %), випічки й хліба (10,3 %), спецій (9,7 %), м'яса й м'ясних виробів (8,1 %), кондитерських виробів (6,1 %).
Ринки окремих країн
Німеччина По даним Okologische Lebensmittelwirtschaft BOLW (D), продажу на німецькому ринку органічних продуктів склали в 2009 році 5,8 млрд євро. Число органічних ферм виросло до 21047 господарств (5,6 % усіх фермерів). Також помітно збільшилося й кількість роздрібних биомаркетов: з'явилося 15086 кв. м нових площ.
Франція. Для французького органічного ринку 2009 рік був дуже успішним. Число ферм, що роблять екологічно чисті продукти харчування, склало 16446 – ріст на 23 % (по даним Agence, Bio (F)). Серед усіх сільськогосподарських угідь країни підприємствами, що випускають продукцію, яка відповідає екологічним критеріям Євросоюзу, зайнято 2,5 %.
Рівень продажів органічних товарів в 2009 році оцінюється експертами в 3 млрд євро (майже вдвічі більше чому в 2005 році), що становить 1,9 % усього продовольчого ринку Франції.
Окремо варто згадати про біологічне виноробство країни. В 2009 році площа виноградників, оброблюваних органічним способом, збільшилася на 39 %, а кількість биохозяйств – на 31 %. Оборот биовин виріс на 65 %, і по цьому показникові Франція стабільно втримує друге місце у світі після Італії.
Великобританія Ріст площ, зайнятих органічним сільським господарством, склав в 2009 році 9 %, досягшись 746516 га (по даним Soil Association (GB)). Незважаючи на кризу, були зареєстровані рекордні продажі молока, зробленого відповідно до экостандартами Євросоюзу. Значний ріст показав сегмент дитячого харчування (21 %).
Австрія Згідно даним Agrarmarkt Austria AMA (A), приблизно п'ята частина всіх сільгоспугідь Австрії оброблена відповідно до вимог, пропонованих Євросоюзу до екологічного виробництва. Продажу органічних товарів виросли на 30 % із січня по квітень 2010 року в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Основне збільшення показали молоко, сир, йогурт, масло, 27-процентний ріст спостерігався в сегменті свіжих овочів. Продажу екологічно чистих продуктів в Австрії в 2009 році склали 984 млневро.
Італія Італійський ринок биопродуктов показує значний ріст. У першій половині 2010 року продажу в цьому сегменті виросли на 9 % (по даним ISMEA/Nielsen (I)). 837 шкільних їдалень хоча б частково використовують екологічно чисті продукти. Прямі продажі биопродуктов здійснюють 2176 фермерів, що вдвічі більше в порівнянні з 2005 роком.
Іспанія По числу площ, зайнятих під органічне землеробство, Іспанія досяглася рівня Італії (ледве більше 1 млн га). У лютому 2010 року відбулося відкриття двадцятого магазину в найбільшій національній мережі, що займається продажами биопродуктов, Veritas.
Інші країни. Ринки екологічно чистих продуктів харчування Нідерландів і Чехії зафіксували в 2009 році 11-процентний ріст. У Польщі продажу биопродуктов збільшилися на 7 %.
Способи просування
Євросоюз приділяє великої увагу законодавчій базі виробництва й продажу екологічно чистих продуктів, що, безсумнівно, викликає довіра споживачів. Також прикладаються чималі зусилля й для просування биопродуктов на ринку. У цій сфері можна виділити шість основних напрямків.
1. Організація й проведення спеціалізованих виставок биопродукции. Найбільша з них – Biofach, яка проводиться в німецькому Нюрнберге (в 2010 році вже у двадцятий раз). Патронує виставку Міжнародна федерація руху за органічне сільське господарство (IFOAM). Регіональні виставки Biofach проводяться в Японії, Китаї, Бразилії, США. З деяких пор паралельно з Biofach проводиться виставка біологічних товарів по догляду за тілом – Vivaness. Дует виставок – це не тільки міжнародний ярмарок, але й конгрес, на якім проводяться майстер-класи, виступають із доповідями експерти в області органічного виробництва, обговорюються насущні проблеми, також це й форум «Майбутнє торгівлі екологічно чистими продуктами».
Асортименти товарів, представлених на виставці, демонструє основні етапи у виробництві екологічно чистих продуктів і товарів для самих різних областей діяльності людину: сировина й готова продукти, виробництво й технології, маркетинг і просування. Тематичні розділи виставки: основні продукти харчування й сировина, фрукти й городин, делікатеси, дієтичне харчування, пряності, м'ясні вироби й ковбаси, м'ясо птаха, риба, молоко й молочні продукти, яйця, заморожений птах, хлібобулочні й кондитерські виробу, напої, экоземледелие, сільськогосподарські засоби виробництва і т. д.
Відвідувачі виставки – представники роздрібних і оптових компаній, підприємств громадського харчування, які займаються реалізацією органічних продуктів, і багато інші. В 2010 році виставки Biofach і Vivaness відвідали 43669 фахівців більш ніж з 120 країн. Було представлено 2557 експозицій. Наступна виставка пройде в Нюрнберге з 16 по 19 лютого 2011 року.
Іншою помітною подією в сфері виробництва органічних продуктів є щорічна виставка біологічних вин, яка проходить у Франції, починаючи з 1993 року. В 2011 році вона пройде у виставочному комплексі міста Монпелье з 24 по 26 січня. Очікується не менш трьох тисяч відвідувачів і п'ятисот учасників. Виставка повністю присвячена винам, зробленим з винограду, вирощеного в біологічних господарствах. Кожний учасник представить власний стенд, пройдуть дегустації й церемонія нагородження переможців галузевого конкурсу Challenge Millesime Bio. Головною подією виставки стане Вечірка виноробства, яка пройде у формі обіду-дегустації біологічних продуктів.
Серед регіональних виставок биопродуктов варто відзначити Biolife (Італія). Тематичні розділи виставки – продукти, провина, біологічна косметика і т.д. У травні 2010 року перша виставка екологічних вин відбулася й в Іспанії, у Наваррі. У ній взяли участь більш п'ятдесяти виробників не тільки з Іспанії, але й із Франції й Португалії.
2. Міжнародні конкурси биопродукции. Одне з найбільших змагань – Міжнародна Органічна Винна Премія (Mundusvini International Wine Awards). Це одне з напрямків найбільшого дегустаційного конкурсу, який уже кілька років проводиться в Німеччині під патронажем Міжнародної організації винограду й провина (OIV) і Міжнародного Союзу Энологов (UIOE). Германія – великий виробник вина, один із провідних імпортерів. Тому конкурс привабливий і для німецьких виробників, і для іноземних господарств, які прагнуть закріпитися на міжнародному ринку. Змагання організує на базі одного з найбільших видавничих будинків Meininger, який випускає кілька відомих винних періодичних видань. Бездоганна репутація, широке охоплення цільової аудиторії через галузеву пресу дозволили вже в перший рік проведення конкурсу залучити більш двох тисяч зразків продукції. В 2010 році золоту медаль конкурсу одержало вино російського виробництва – «Донська Чаша» 2009 року (Винодельня Ведерниковъ, Ростовська область).
В 2009 році був здійснений своєрідний експеримент, у рамках виставки Biofach пройшов винний ярмарок і премія Bio-Weinpreis Mundusvini Biofach. Олександр Стайн, відповідальний за винний сегмент на виставках Biofach і Vivaness, говорить, що подібний розв'язок був прийнятий вчасно. Комбінація технічних досягнень і можливостей Biofach з репутацією Mundusvini відкриває прекрасні перспективи для органічного виноробства. Із цією точкою зору згодний генеральний директор Mundusvini і Meininger Verlag Кристоф Майнингер. Він заявив, що органічний сектор ринку продовольства, у тому числі його винний сегмент, швидко розвивається, а виходить, премія Bio-Weinpreis Mundusvini Biofach є своєрідним індикатором для подальшого вдосконалювання й розвитку виробництва органічного вина. Дегустація зразків, що брав участь у виставці, пройде в грудні в місті Нойштадт. По її підсумках, на Biofach-2011 будуть вручені більша золота, золоті й срібні медалі.
3. Просування продукції через роздріб. За даними агентства Росбизнесконсалтинг, основними каналами збуту екологічно чистих продуктів є роздрібні мережі, включаючи дискаунтеров. В Австрії через роздрібні мережі реалізується до 67 % биопродуктов. На другому місці за обсягом – спеціалізовані магазини, на третьому – поставка від виробників, відповідно, 1180 і 510 млн євро в 2009 році.
Кілька років назад не тільки биосупермаркеты, але й звичайні мережні магазини й дискаунтеры прийняли розв'язок працювати з биоассортиментом (наприклад, у ФРН в 2009 році їх було вже близько п'ятисот). Активність супермаркетів і дискаунтеров (Plus, Rewe, Norma, Aldi і ін.) у просуванні продукції привела до помітного росту обсягів продажів. Багато роздрібних мереж проводять рекламні кампанії биопродукции під власним логотипом, приділяють великої увагу розширенню асортиментів, уводять у продаж органічні новинки.Ціни на биопродукцию в європейських супермаркетах дозволяють затверджувати, що вона задовольняє потреби всіх соціальних груп, а не тільки найбільш забезпечених покупців. Різниця у вартості органічних і звичайних продуктів постійно зменшується. чи Навряд вона коли-небудь зникне зовсім, але тенденція до зниження цін не може не позначитися на збільшенні попиту.
4. Діяльність Євросоюзу, Міжнародної федерації руху органічного сільського господарства (International Federation of Organic Agriculture Movients, IFOAM). Допомога у вигляді субсидій, проведення наукових досліджень. Наприклад, регулярно проводиться Всесвітній конгрес IFOAM, на якім представляються наукові праці, розглянуті комітетом експертів.
У Німеччині з 1989 року биохозяйства, що організували виробництво відповідно до принципів, прийнятих Євросоюзу, одержують підтримку як з державного бюджету, так і від ЄС. Також діють програми фінансування розробок концепцій збуту экопродукции. У Чехії проводиться масштабна рекламна кампанія, що призиває до вживання биопродуктов. Вона фінансується Євросоюзом і з державного землеробського інвестиційного фонду.
5. Інформування споживачів. Проведення різних рекламних заходів і акцій, розрахованих на дітей і підлітків як майбутніх активних споживачів. В Італії органічні продукти використовуються в готуванні шкільних обідів, у Чехії діє програма «органічні школи», розрахована на проведення освітніх курсів для учнів і адміністрацій навчальних закладів. Подібне навчання проводить і британська кейтеринговая марка Food for Life, яка організує кулінарні курси, екскурсії на биофермы, допомагає в розширенні мережі учнівських городів, на яких вирощуються биоовощи. У Німеччині існує премія за профілактику здоровішого способу життя, також проводяться кулінарні курси для школярів і їх батьків.
6. Розвиток системи доставки экопродуктов від виробників до споживачів прямо. Не кожний фермер може дозволити собі містити власний магазин, а продаж оптом означає, як правило, менший прибуток. Для розв'язку проблеми в багатьох європейських країнах практикується пряма поставка экопродуктов від виробників у шкільні їдальні (в Італії вона підтримується на державному рівні) і в установи громадського харчування. Розвиваються так звані абонементні кошики, завдяки яким покупець замовляє продукти на сайті виробника, який, наприклад раз у тиждень, привозить товар у домовлене місце. У Латвії існує додаткове заохочення фермерів, що працюють по системі абонементних кошиків: клієнти платять певну суму за доставку, а також допомагають по господарстві (два рази в рік), що сприяє встановленню неформальних відносин між виробниками й покупцями.
У деяких містах Австрії й Німеччини практикується самостійний збір уже вирощених биоовощей на ділянці, яка фермер здавали в оренду. Підтримка фермерів реалізується й таким способом: на вулицях міст установлюються торговельні автомати, у яких можна придбати яйця, упакування картоплі або молоко в пляшках місцевого виробництва.
Перспективи виробництва биопродукции в Росії
У нашій країні ситуація на ринку биопродукции інша. Зокрема, на минулій у Москві в жовтні 2010 року бізнес-конференції «Екологія харчування», яка відбулася за підтримки Міністерства сільського господарства, Минздравсоцразвития й виробника вітамінно-мінеральних комплексів компанії NUTRILITE, були позначені основні проблеми, що перешкоджають розвитку російського ринку биопродуктов. У першу чергу, ця відсутність законодавчої бази екологічного агропроизводства. Про вимоги Євросоюзу, які пред'являються до таких продуктів, і про особливості й цілях європейського законодавства в області био-виробництва розповів радник по сільськім господарстві Представництва ЄС у Росії Альберто Вольпато. Він заявив, що в Росії необхідно прийняти відповідний закон ( з урахуванням міжнародних стандартів), а також інші нормативні акти: про незалежні органі контролю, системі сертифікації й національному маркуванню биопродукции, Дст для екологічних товарів.
Інша проблема російського ринку биопродукции – відсутність масового попиту. У той же час, перспективи в російського ринку є: згідно з дослідженнями компанії Комкон, 52 % москвичів готові платити більше за якісні й безпечні товари. Досить перспективним може виявитися вихід російських виробників на європейський ринок. У багатьох країнах (наприклад, в Італії й Німеччини) відчувається нестача биозерновых, якість яких відповідала б вимогам Євросоюзу і які користуються стабільно високим попитом. Дана обставина відкриває гарні перспективи для виробників зі Східної Європи. Росія ж має високий потенціал ще й по рибі й морепродуктам, меду, лісовим грибам, ягодам і горіхам.
Биопродукция може згодом стати одним зі зростаючих секторів національного ринку. Головне, щоб цьому сегменту, виробникам і постачальникам, що працюють у ньому, була приділена достатня увага як з боку держави, так і бізнес-співтовариства.
Стаття опублікована в журналі «Просування продовольства. Prod&Prod» (№12 2010)
Автор: Дар'я ЦВЄТКОВА
0 комент.:
Дописати коментар