Про те, що по всім світлі от уже десятки років сміливі винахідники зводять котеджі й просто сараї з викинутих пляшок, знають, здається, усе. А от що відомо куди менше: у свій час одна знаменита пивоварна компанія випускала пиво в спеціальних скляних "цеглах".
44 роки назад нідерландська компанія Heineken почала випускати пиво в незвичайних пляшках округлі боки, що поєднують у собі, і дві більші плоскі грані, постачені навіщо-те ще й безліччю пупырышков.
Можна було б подумати, що такі деталі покликано поліпшити захоплення даної ємності нетвердою рукою підпилого аматора пива, але призначення цих пляшок було куди більш оригінальним – вони служили будівельним матеріалом.
Історія пляшки-цегли почалася в 1960 році, коли Альфред Хейнекен (Alfred Heineken) відправився на карибський острів Кюрасао (Curacao), щоб провідати один із численних заводів компанії.
На Кюрасао він не міг не звернути увагу на величезну кількість склотари з-під Heineken, захламляющее місцеві пляжі. Виявилося, що на острові немає ніякої системи збору цих "міхурів" і повернення їх на пивзавод. У той же час, подорожуючи по острову, Хейнекен помітив, як жахливі умови життя місцевої бідноти, яка, серед іншого, випробовувала гостру нестачу будматеріалів.
Ці два спостереження якимось образом перетнулися, і Альфреду спала на думку думка — але ж можна будинку робити з порожніх пляшок!
Розв'язок проблеми запропонував Хейнекену голландський архітектор Джон Хабракен (N. John Habraken). Він придумав "цегла, яка може зберігати пиво". За задумом Хабракена, такі пляшки-цегли було б набагато легше використовувати як будматеріал, ніж пляшки звичайної форми
Втім, остаточна форма цієї дивної скляшки народилася не відразу — на придумування й оцінку самих різних варіантів пішло три роки.
Нарешті, в 1963 році Heineken випустила 100 тисяч "Всесвітніх пляшок" (World Bottle — WOBO). Якби всі вони були зібрані після вживання вмісту, їх вистачило б на зведення 100 халуп розміром 3 х 3 метра.
Скільки реально було побудовано будиночків, гаражів або сараїв з WOBO, сказати важко: майже всі вони до теперішнього часу знищені.
Тільки два спорудження збереглися: невеликий навіс і гараж, у яких, щоправда, кладка з WOBO є лише невеликою частиною конструкції. Обоє належать Heineken, і обоє перебувають у голландському Нордвике (Noordwijk), що біля Амстердама (де, до слова, розташовується штаб-квартира компанії).
Розвитку проект WOBO не одержав, хоча голландський дизайнер Ринус ван ден Берг (Rinus van den Berg) разом з Хабракеном спроектував кілька будинків на основі настільки дивної тари.
Окремі ж екземпляри WOBO збереглися в дуже малих кількостях, і тепер вони є коштовним і рідким предметом для колекціонерів.
Історія " Всесвітньої пляшки" виглядає сумно й курйозно одночасно.
З одного боку, за допомогою WOBO Хейнекен намагався розв'язати проблему сміття й засилля одноразових товарів ( про що суспільство заговорило на повну силу, мабуть, тільки в 1990-х). З іншої, екстравагантна ємність, виявилася нікому особливо не потрібна. А якщо хтось і вирішував звести будову із пляшок, те прекрасно обходився самими звичайними.
Так, цегельна форма WOBO і її стінки з пупырышками сприяли створенню дуже гарної кладки. Але й круглі пляшки, покладені на розчин у шаховому порядку, теж можуть послужити цеглами. Саме в такий спосіб по усьому світу люди будують так звані пляшкові стіни (Bottle wall).
Крім непридатного будматеріалу, будинок з таких стін відрізняється декількома гідностями: оригінальним зовнішнім виглядом, пристойною теплоізоляцією (повітря усередині пляшок), що заворожує світлом усередині (днем) і не менш заворожливим світлом, що ллються назовні (коли включене внутрішнє висвітлення, уночі). Особливо, якщо одночасно використані пляшки різного кольору.
Bottle wall – річ не така вже рідка. Тільки в США таких будинків налічується не один десяток, а у світі, мабуть, і сотні. Деякі спорудження містять у своїх стінах десятки тисяч пляшок. Можна тільки представити, яких зусиль коштувало творцям будинків організувати збір склотари.
Причому в різний час і в різних країнах до ідеї будинків із пляшок приходили різні люди, найчастіше не знаючи про те, що винахід це дуже давнє.
Самий, як уважається, перший пляшковий будинок побудував Вільям Пік (William F. Peck) у місті Тонопа (Tonopah), штат Невада. Зробив він це в 1902 році!
Для зведення невеликого будиночка Вільяму треба було зібрати 10 тисяч пивних пляшок.
Цікаво, що близько дверей, у стіні, найшлося місце для декількох старих прямокутних пляшок гіркої настойки Jhostetter's Stomach Bitters, що містила 90% алкоголю й 10% опіуму.
Простояв будинок Пеку аж до 1980-х, встигнувши "побачити" справжній розквіт пляшкової архітектури на різних континентах. Жалко тільки, забавним пляшкам WOBO прийняти в ньому участь, по великому рахункові, так і не довелося.
44 роки назад нідерландська компанія Heineken почала випускати пиво в незвичайних пляшках округлі боки, що поєднують у собі, і дві більші плоскі грані, постачені навіщо-те ще й безліччю пупырышков.
Можна було б подумати, що такі деталі покликано поліпшити захоплення даної ємності нетвердою рукою підпилого аматора пива, але призначення цих пляшок було куди більш оригінальним – вони служили будівельним матеріалом.
Історія пляшки-цегли почалася в 1960 році, коли Альфред Хейнекен (Alfred Heineken) відправився на карибський острів Кюрасао (Curacao), щоб провідати один із численних заводів компанії.
На Кюрасао він не міг не звернути увагу на величезну кількість склотари з-під Heineken, захламляющее місцеві пляжі. Виявилося, що на острові немає ніякої системи збору цих "міхурів" і повернення їх на пивзавод. У той же час, подорожуючи по острову, Хейнекен помітив, як жахливі умови життя місцевої бідноти, яка, серед іншого, випробовувала гостру нестачу будматеріалів.
Ці два спостереження якимось образом перетнулися, і Альфреду спала на думку думка — але ж можна будинку робити з порожніх пляшок!
Розв'язок проблеми запропонував Хейнекену голландський архітектор Джон Хабракен (N. John Habraken). Він придумав "цегла, яка може зберігати пиво". За задумом Хабракена, такі пляшки-цегли було б набагато легше використовувати як будматеріал, ніж пляшки звичайної форми
Втім, остаточна форма цієї дивної скляшки народилася не відразу — на придумування й оцінку самих різних варіантів пішло три роки.
Нарешті, в 1963 році Heineken випустила 100 тисяч "Всесвітніх пляшок" (World Bottle — WOBO). Якби всі вони були зібрані після вживання вмісту, їх вистачило б на зведення 100 халуп розміром 3 х 3 метра.
Скільки реально було побудовано будиночків, гаражів або сараїв з WOBO, сказати важко: майже всі вони до теперішнього часу знищені.
Тільки два спорудження збереглися: невеликий навіс і гараж, у яких, щоправда, кладка з WOBO є лише невеликою частиною конструкції. Обоє належать Heineken, і обоє перебувають у голландському Нордвике (Noordwijk), що біля Амстердама (де, до слова, розташовується штаб-квартира компанії).
Розвитку проект WOBO не одержав, хоча голландський дизайнер Ринус ван ден Берг (Rinus van den Berg) разом з Хабракеном спроектував кілька будинків на основі настільки дивної тари.
Окремі ж екземпляри WOBO збереглися в дуже малих кількостях, і тепер вони є коштовним і рідким предметом для колекціонерів.
Історія " Всесвітньої пляшки" виглядає сумно й курйозно одночасно.
З одного боку, за допомогою WOBO Хейнекен намагався розв'язати проблему сміття й засилля одноразових товарів ( про що суспільство заговорило на повну силу, мабуть, тільки в 1990-х). З іншої, екстравагантна ємність, виявилася нікому особливо не потрібна. А якщо хтось і вирішував звести будову із пляшок, те прекрасно обходився самими звичайними.
Так, цегельна форма WOBO і її стінки з пупырышками сприяли створенню дуже гарної кладки. Але й круглі пляшки, покладені на розчин у шаховому порядку, теж можуть послужити цеглами. Саме в такий спосіб по усьому світу люди будують так звані пляшкові стіни (Bottle wall).
Крім непридатного будматеріалу, будинок з таких стін відрізняється декількома гідностями: оригінальним зовнішнім виглядом, пристойною теплоізоляцією (повітря усередині пляшок), що заворожує світлом усередині (днем) і не менш заворожливим світлом, що ллються назовні (коли включене внутрішнє висвітлення, уночі). Особливо, якщо одночасно використані пляшки різного кольору.
Bottle wall – річ не така вже рідка. Тільки в США таких будинків налічується не один десяток, а у світі, мабуть, і сотні. Деякі спорудження містять у своїх стінах десятки тисяч пляшок. Можна тільки представити, яких зусиль коштувало творцям будинків організувати збір склотари.
Причому в різний час і в різних країнах до ідеї будинків із пляшок приходили різні люди, найчастіше не знаючи про те, що винахід це дуже давнє.
Самий, як уважається, перший пляшковий будинок побудував Вільям Пік (William F. Peck) у місті Тонопа (Tonopah), штат Невада. Зробив він це в 1902 році!
Для зведення невеликого будиночка Вільяму треба було зібрати 10 тисяч пивних пляшок.
Цікаво, що близько дверей, у стіні, найшлося місце для декількох старих прямокутних пляшок гіркої настойки Jhostetter's Stomach Bitters, що містила 90% алкоголю й 10% опіуму.
Простояв будинок Пеку аж до 1980-х, встигнувши "побачити" справжній розквіт пляшкової архітектури на різних континентах. Жалко тільки, забавним пляшкам WOBO прийняти в ньому участь, по великому рахункові, так і не довелося.
0 комент.:
Дописати коментар