У середині лютого представники російського й закордонного хімічного співтовариства, пов'язані з індустрією полиэтилентерефталата (виробники, переробники, трейдери, постачальники встаткування й технологій, експерти ринку) зберуться на традиційну конференцію Creon «ПЭТФ 2011». Настрою учасників ринку самого «молодшого» з великотоннажних полімерів цього року обіцяють бути куди оптимистичнее, чому в минулому й для цього є цілий ряд причин. Насамперед, у міру подолання кризи відновився попит на алкогольні й безалкогольні напої, а, виходить, і на Пэт-Тару. Російський ринок ПЭТФ, за нашими оцінками, в 2010 році вже повернувся на докризовий рівень і, мабуть, буде рости й далі. Його основним двигуном є галузева й регіональна експансія Пэт-Тари, яка завойовує всі нові сектори харчової індустрії.
Російські виробники ПЭТФ довели завантаження раніше запущених потужностей до технологічного максимуму, випускати більше полімеру вони фізично не можуть. дефіцит, що підсилюється, привів до того, що частка імпорту знову почала рости й зараз становить уже половину всього обсягу ринку. Природнім наслідком цього, як, втім нафти, що й дорожчає, став ріст цін на ПЭТФ, які за два роки збільшилися в 1, 5 рази, а цією осінню й узимку зробили «ривок» відразу на 20%. Наскільки серйозні такі цінові коливання для переробників ПЭТФ? чи Можуть вони повністю перекласти вирослі витрати на кінцеву продукцію, частка якої в собівартості розлитих у неї напоїв не так уже велика? чи Приведуть подібні зміни до видавлювання з ринку незалежних як від постачальників ПЭТФ, так і від споживачів виробників Пэт-Преформ? Ці питання хвилюють усіх гравців галузі.
Але, незважаючи на нинішні сюрпризи кон'юнктури, усіх традиційно куди більше цікавлять довгострокові зміни в індустрії. А вони назрівають. У році, що настав, планується запуск заводу ПЭТФ компанії « Алко-Нафта» у Калінінградській області потужністю 220 тис. т, більше, чим у кожного із трьох російських виробників. Наскільки старт виробництва в російському ексклаві вплине на ринкову ситуацію, сказати складно. Однак те, що настільки великий проект змінить розміщення сил на ринку Східної Європи й країн Балтії, можна сказати виразно. чи Будуть реалізовані інші анонсовані до кризи проекти по створенню виробництв ПЭТФ у Росії, наприклад, у Татарстані й ХМАО, і чи очікується поява нових інвестиційних ідей? При дефіциті, що зберігається, на ринку можна із упевненість сказати, що такі ідеї їсти й будуть озвучені на заході. Окремі деталі, начебто того, буде чи в Росії розвиватися випуск волоконного ПЭТФ хоча б для технічних потреб, є предметом обговорення, але загальний тренд ясний. Як це позначиться на економіці російських виробників? Як повинні поводитися учасники ринку, знаючи, що в 2013-14 роках пропозиція ПЭТФ у Росії може різко збільшитися й колишнього дефіциту й надприбутків більше не буде? Майбутній захід допоможе дати відповідь і на ці питання.
Усіх цікавить і те, хто стане генератором нових інвестиційних ініціатив? Зараз ринок ПЭТФ у Росії небагато «дивний», тому що поряд з «Сибуром» на ньому активно присутні компанії, що не є великими гравцями нафтохімічного бізнесу. Та й потужності існуючих установок далекі від сучасних технологічних стандартів, вони занадто малі. Очевидно, що галузь чекає масштабна реорганізація з перерозподілом ролей. Оскільки великі інвестиційні проекти у виробництві ПЭТФ потребують адекватного сировинного забезпечення, проблеми якого дотепер так і не вирішені, то прихід у цю індустрію власників нафтохімічної сировини виглядає природнім. На думку глави компанії Creon Фареса Кильзие, якщо «Сибур» розглядає себе як провідного гравця російської нафтохімії, те неминуче побере й буде розбудовувати цей «плаваючий», неконсолідований ринок.
Нагадуємо, що VII Міжнародна конференція «ПЭТФ 2011» відбудеться 14 лютого 2011 року в отеленні «Балчуг Кемпински Москва».
0 комент.:
Дописати коментар