Розв'язати проблему переробки, на думку депутатів, може створення спеціального фонду екологічної модернізації, з якого б фінансувалися проекти по переробці сміття. «Сьогодні збір і перевезення твердих побутових відходів покладена на муніципальний рівень влади, але грошей у бюджетах муніципальних утворів немає — от країна й потопає в смітті», — пояснив необхідність такого підходу член комітету Держдуми по власності Олексій Плахотников.
До 2001 року в Росії вже діяв екологічний фонд, нагадав учасникам конференції керівник ФГУП «Федеральний центр благоустрою й обігу з відходами» Микола Желяев. Але із прийняттям Податкового кодексу він, як і ряд інших позабюджетних фондів, наприклад дорожній, був ліквідований. Влади порахували, що такого роду фонди працюють не дуже ефективно, а механізм витрати засобів непрозорий.
Але якщо колишній фонд поповнювався в основному за рахунок відрахувань підприємств зі шкідливими виробництвами, то в новий могли б також надходити засобу, які будуть заздалегідь закладатися у вартість скляних пляшок, залізних банок і іншої тари.
«Можна зробити як у Німеччині. Тут виробники, наприклад, пива платять із кожної пляшки її станову вартість»,- говорить Желяев.
У ФРН механізм був уведений ще в 2002 році. При покупці напоїв споживачі оплачують станову суму, закладену у вартість пляшок і банок. Сума вертається компаніям, що роблять напої, через торговельні підприємства після здачі посуду покупцями. Торговельні крапки зобов'язали ухвалювати порожню тару.
Старт подібним ініціатив у Росії дав президент Дмитро Медведєв 27 травня на засіданні президії Держради, присвяченого вдосконалюванню госрегулирования в сфері охорони навколишнього середовища.
«Але, щоб змусити виробників напоїв, той же пивоварний завод або «Кока-Колу», відраховувати станову вартість пляшки в Екологічний фонд РФ, необхідно прийняти закон про тар і впакуванню. Я бачив уже сім версій цього закону, але жоден поки не дійшов до Держдуми», — пояснив Желяев.
Експерти бачать складності в реалізації ідеї. Крім питань ефективності позабюджетного фонду його створення звужує можливості Мінфіну управляти цими грішми, відзначає експерт юридичної фірми Beiten Burkhard Ганна Афанасьєва.
«Можливий компромісний варіант. Раз уже проблему екології більше не можна відкладати, то можна записувати витрати на екологічні заходи окремим рядком у бюджеті»,- уважається Афанасьєва.
Ще одна проблема: не існує тарифу на утилізацію (переробку) відходів, є тільки тариф на вивіз сміття. «Росії потрібно створювати інституціональні перетворення, які дозволили б переформатувати галузь обігу з відходами від моделі, коли, по суті, усе вв'язане на возіїв відходів, до моделі стимулюючій розвиток галузі отходопереработки. Об'єднана формула тарифу на збір, вивіз і утилізацію неприпустима, тому що містить у собі різний склад робіт», — говорить начальник керування по інвестиційнім консультуванню центру ГЧП Зовнішекономбанку Руслан Мусін. На його думку, формування окремого тарифу на утилізацію дасть можливість залучати приватні інвестиції в глибоку переробку відходів, у тому числі й на принципах державно-частки партнерства.
На думку одного з учасників ринку, необхідно виправити й закон про концесії. Чинний закон про концесії припускає, що комунальний об'єкт, побудований за договором про концесію, відразу по закінченню будівництва переходить у власність муніципального утвору. Потенційним інвесторам ця норма не подобається. Інвестор прагне одержати побудований об'єкт у власність, поетапно розплачуючись за нього протягом усього строку договору. До речі, щось схоже пропонує потенційним інвесторам ВЭБ.
Є ще одне «але». У випадку якщо муніципалітет вирішує заморозити тариф на вивіз і переробку сміття, концесіонер не одержить тієї прибутки, яка прописана в договорі про концесію. У цьому випадку ризик недоодержання прибутки повинен нести муніципалітет. Але бюджети муніципалітетів, як правило, настільки вбогі, що не дозволяють гарантувати оплату ризиків. У цьому випадку необхідно записати в закон про концесії, що фінансовий ризик повинен нести не тільки інвестор, але й замовник. Якщо вже не муніципалітет, то регіональний бюджет.
«Реінкарнація Екологічного фонду чи навряд є найбільш ефективним виходом із ситуації. Природно, напрошуються аналогії з Дорожнім фондом, який також відроджують. Однак якщо в Дорожній фонд будуть перелічуватися податки, що вже стягуються ( у цьому випадку транспортний податок), те Екологічний фонд має на увазі абсолютно нові відрахування, які в остаточному підсумку будуть стягуватися з кишені громадян», — говорить експерт департаменту оцінки «2 До Аудит — Ділові консультації» (Morison International) Петро Клюєв.
Крім цього потрібно привчити громадян сортувати сміття: без цього його переробка збиткова, говорять експерти. У Німеччині, як і в інших європейських країнах, сортування сміття покладене не на кого-небудь, а на громадян, говорить експерт компанії Ost Euro, консультант уряду ФРН Эмиль Маркварт. У Берліні близько кожного будинку встановлюються 4 контейнера — для паперу й картонного впакування, для скла, для металу й для іншого сміття. У майбутньому планується встановлювати шість видів контейнерів — окремий для кожного виду сміття. «А порушників жорстко карають. Якщо компанія, яка займається вивозом сміття, зауважує, що в якомусь будинку все валять в один контейнер, то ця інформація потім розслідується владою», — уточнює Афанасьєва.
Автор: Рустем Фаляхов
0 комент.:
Дописати коментар