Наступайте обережніше на підлогу, зберігаєте м'яті пластикові пляшки в коморах, купите, нарешті, модель аероплана, покупку якої увесь час відкладали на завтра — тому що ціни на поліпропілен, універсальний полімер, рекордно ростуть. Тільки за січень вони піднялися на 22%, а ріст цін за два останні роки склав більш 133%, підрахував журнал The Economist.
По даним найбільшої аналітичної компанії на хімічному ринку ICIS, у лютому ціни на полімери в Європі досяглися рекордних висот: так, ціни на гомополимер (один з видів поліпропілену) доросли до 1340 євро за тонну — попередній максимум, зафіксований у червні 2010 року, становив 1270-1280 євро за тонну. У липні 2008 року, коли котирування нафти марки Brent доходили до 147 доларів за барель, тонна цього полімеру коштувала близько 1260 євро за тонну.
Цінова гонка стала головним болем для багатьох компаній. Хтось змушений був перейти на інша сировину: наприклад, деякі мережі фаст-фуду в США знову сталі користуватися паперовими стаканчиками для газування.
Виробники продукції з поліпропілену переклали подорожчання на своїх споживачів: так, Ангела Лютер з компанії AET Films, випускаючої пластикове впакування для споживчих товарів, говорить, що багато клієнтських контрактів були проіндексовані й привели, у підсумку, до підвищення цін.
Інші компанії змушено миритися з ростом витрат. Представник виробника напольных покриттів Shaw Industries Group Диа Келли відзначає, що ужесточившаяся конкуренція не дозволяє їм підвищувати ціни через подорожчання поліпропілену. Британський ритейлер Carpetright обвинуватив, зокрема, що подорожчав полімер у падінні своєї прибули.
Як і для більшості сировинних товарів, уся ця ситуація пов'язана з так званим «ефектом Китаю». У країнах, що розвивати Азії й Близького Сходу ріст попиту на поліпропілен відбиває наростаюче споживання й збільшення парку особистого автотранспорту.
Але є й інші, менш очевидні фактори. Эстебан Сагель з Chiical Market Associates уважається, що подорожчання поліпропілену зв'язане й з ростом цін на нафту стосовно цін на природний газ — особливо в Північній Америці. Раніше ціни на цей полімер рухалися із чіткою прив'язкою до нафтових, але недавно це співвідношенні перестало працювати. Поліпропілен одержують із пропиляна, який, у свою чергу, є побічним продуктом при виробництві этилена, широко застосовуваного вуглеводню.
Десять років тому основна частина этилена в Північній Америці проводилася з використанням лигроина, одержуваного при перегонці нафти: саме в результаті цього процесу й виходив пропиляний у якості побічного продукту. Однак за останні кілька років нафта, що подорожчала, — почасти, через зростання економіки энергозависимого Китаю — і нові джерела газу ( як американський сланцевий газ) зробили більш привабливим виробництво этилена з этана, одержуваного із природного газу. Проблема, як виявилося, у тому, що такий спосіб вироблення этилена з этана практично не дає пропиляний у якості побічного продукту.
Ріст цін на нафту також пригнічує попит на бензин. Автолюбителі цікавляться більш економічними машинами, і використання біопалива, зокрема, этанола, одержує все більше поширення. Джеймс Юний з Macquarie Bank говорить, що це скорочує поставки бензину з американських НПЗ із 2005 року. Це також означає й те, що виробляється менше пропиляна, який також є побічним продуктом виробництва бензину.
Нікому зняти цінова напруга
Технології по виробництві пропиляна не як побічного, а як основного продукту існують. Однак, за словами Джеймса Юна, будівництво заводу спеціально для виробництва пропиляна, включаючи одержання всіх необхідних екологічних дозволів, може займати до чотирьох років і коштувати від 500 млн до 1 млрд доларів. Тому найближчим часом малоймовірно, що на ринку з'являться нові постачальники, які знімуть цінову напруга.
Британська федерація пластмас (British Plastics Federation, поєднує виробників ПВХ, переробників пластмас і постачальників добавок) виступила на цьому тижні з попередженням, що істотне подорожчання сировини для виробництва пластмас неминуче підвищить ціни на самі вироби: частка сировини в ціні готового пластмасового виробу може дорости до 60%.
«Усі виробничі сектори, будь те будматеріали для інфраструктурних проектів, упакування для дистрибуції або компонента для автомобілів і аерокосмічної промисловості, уражені й змушено піти на підвищення витрат», — заявив глава галузевої федерації Пітер Дэвис.
«Ми бачили великий відгук у пресі на ріст цін на продовольство, збільшення вартості металів, але зміни в економіці пластмас менш очевидні. Тільки Великобританія використовує в рік 5 млн тонн пластику», — передає заява Дэвиса видання Plastics & Rubber Weekly.
У Росії в 2010 році обсяг ринку поліпропілену склав 783 тисячі тонн — це на 22% більше показників 2009 року, по даним щорічного огляду компанії «Маркет Репорт». За десять років споживання поліпропілену на одну людину в Росії виросло з 1,5 кг до 5,5 кг. ДО 2011 року попит на полиэтилен і поліпропілен для плівок у Росії, за прогнозом аналітиків, подолає оцінку в 1 млн тонн. Холдинг СИБУР чекає ріст попиту на поліпропілен, полівінілхлорид і інші полімери на 5-8% у рік до 2015 року, заявляв раніше глава холдингу Дмитро Конов агентству Bloomberg.
Наталя Іщенко, BFM
По даним найбільшої аналітичної компанії на хімічному ринку ICIS, у лютому ціни на полімери в Європі досяглися рекордних висот: так, ціни на гомополимер (один з видів поліпропілену) доросли до 1340 євро за тонну — попередній максимум, зафіксований у червні 2010 року, становив 1270-1280 євро за тонну. У липні 2008 року, коли котирування нафти марки Brent доходили до 147 доларів за барель, тонна цього полімеру коштувала близько 1260 євро за тонну.
Цінова гонка стала головним болем для багатьох компаній. Хтось змушений був перейти на інша сировину: наприклад, деякі мережі фаст-фуду в США знову сталі користуватися паперовими стаканчиками для газування.
Виробники продукції з поліпропілену переклали подорожчання на своїх споживачів: так, Ангела Лютер з компанії AET Films, випускаючої пластикове впакування для споживчих товарів, говорить, що багато клієнтських контрактів були проіндексовані й привели, у підсумку, до підвищення цін.
Інші компанії змушено миритися з ростом витрат. Представник виробника напольных покриттів Shaw Industries Group Диа Келли відзначає, що ужесточившаяся конкуренція не дозволяє їм підвищувати ціни через подорожчання поліпропілену. Британський ритейлер Carpetright обвинуватив, зокрема, що подорожчав полімер у падінні своєї прибули.
Як і для більшості сировинних товарів, уся ця ситуація пов'язана з так званим «ефектом Китаю». У країнах, що розвивати Азії й Близького Сходу ріст попиту на поліпропілен відбиває наростаюче споживання й збільшення парку особистого автотранспорту.
Але є й інші, менш очевидні фактори. Эстебан Сагель з Chiical Market Associates уважається, що подорожчання поліпропілену зв'язане й з ростом цін на нафту стосовно цін на природний газ — особливо в Північній Америці. Раніше ціни на цей полімер рухалися із чіткою прив'язкою до нафтових, але недавно це співвідношенні перестало працювати. Поліпропілен одержують із пропиляна, який, у свою чергу, є побічним продуктом при виробництві этилена, широко застосовуваного вуглеводню.
Десять років тому основна частина этилена в Північній Америці проводилася з використанням лигроина, одержуваного при перегонці нафти: саме в результаті цього процесу й виходив пропиляний у якості побічного продукту. Однак за останні кілька років нафта, що подорожчала, — почасти, через зростання економіки энергозависимого Китаю — і нові джерела газу ( як американський сланцевий газ) зробили більш привабливим виробництво этилена з этана, одержуваного із природного газу. Проблема, як виявилося, у тому, що такий спосіб вироблення этилена з этана практично не дає пропиляний у якості побічного продукту.
Ріст цін на нафту також пригнічує попит на бензин. Автолюбителі цікавляться більш економічними машинами, і використання біопалива, зокрема, этанола, одержує все більше поширення. Джеймс Юний з Macquarie Bank говорить, що це скорочує поставки бензину з американських НПЗ із 2005 року. Це також означає й те, що виробляється менше пропиляна, який також є побічним продуктом виробництва бензину.
Нікому зняти цінова напруга
Технології по виробництві пропиляна не як побічного, а як основного продукту існують. Однак, за словами Джеймса Юна, будівництво заводу спеціально для виробництва пропиляна, включаючи одержання всіх необхідних екологічних дозволів, може займати до чотирьох років і коштувати від 500 млн до 1 млрд доларів. Тому найближчим часом малоймовірно, що на ринку з'являться нові постачальники, які знімуть цінову напруга.
Британська федерація пластмас (British Plastics Federation, поєднує виробників ПВХ, переробників пластмас і постачальників добавок) виступила на цьому тижні з попередженням, що істотне подорожчання сировини для виробництва пластмас неминуче підвищить ціни на самі вироби: частка сировини в ціні готового пластмасового виробу може дорости до 60%.
«Усі виробничі сектори, будь те будматеріали для інфраструктурних проектів, упакування для дистрибуції або компонента для автомобілів і аерокосмічної промисловості, уражені й змушено піти на підвищення витрат», — заявив глава галузевої федерації Пітер Дэвис.
«Ми бачили великий відгук у пресі на ріст цін на продовольство, збільшення вартості металів, але зміни в економіці пластмас менш очевидні. Тільки Великобританія використовує в рік 5 млн тонн пластику», — передає заява Дэвиса видання Plastics & Rubber Weekly.
У Росії в 2010 році обсяг ринку поліпропілену склав 783 тисячі тонн — це на 22% більше показників 2009 року, по даним щорічного огляду компанії «Маркет Репорт». За десять років споживання поліпропілену на одну людину в Росії виросло з 1,5 кг до 5,5 кг. ДО 2011 року попит на полиэтилен і поліпропілен для плівок у Росії, за прогнозом аналітиків, подолає оцінку в 1 млн тонн. Холдинг СИБУР чекає ріст попиту на поліпропілен, полівінілхлорид і інші полімери на 5-8% у рік до 2015 року, заявляв раніше глава холдингу Дмитро Конов агентству Bloomberg.
Наталя Іщенко, BFM
0 комент.:
Дописати коментар