За словами Олексія Елина, доцента кафедри менеджменту Російської академії держслужби: "У Європі все працює з базового закону. У нас закон називається " Про захист прав споживача". У Європі цей закон називається " Про відповідальність виробника за виробництво неякісної продукції".
Стрижень західної системи – усілякі галузеві союзи, асоціації й т.п., що поєднують виробників продуктів харчування по галузевому, регіональній ознаці, по масштабу діяльності її учасників. Ці організації існують на внески членів. На ці гроші, зокрема, створюються інститути, які розробляють технології, системи менеджменту, системи контролю якості для своїх учасників. На ці ж гроші існують структури, що займаються маркетингом, вибиванням дотацій з державної скарбниці і т.д. Але що найбільше важливо й немислимо для Росії - на ці ж гроші кожний галузевий союз містить власні наглядові органі, які контролюють якість і безпека продукції, виробленої учасниками асоціації. Якщо один з них порушує встановлені в організації правила ігри, він з ганьбою виганяє. І це зрозуміло, "паршива вівця" підриває репутацію організації в цілому й кожного з її учасників у тому числі.
Репутація для західного виробника – це головний капітал. Саме тому й у США, і в ЄС, і в Австралії відкликання продуктів з ринку – настільки ж звична історія, як і відкликання автомобілів. І це звичайна практика, яка в жодному разі не лякає споживача, а навпаки, вселяє впевненість у систему. Зовсім недавно Coca-Cola відкликала з американського ринку більш 20 тисяч склянок зі своїм логотипом, після того як у складі фарби був виявлений канцерогенний кадмій. Держава в цих ситуаціях не байдуже – воно допомагає сповістити споживача про виниклу проблему й у найкоротший термін вилучити неякісний товар с ринка.
"Органа, подібного Роспотребнадзору, у Європі не існує, - говорить Олексій Елин. - Там вибудувана ієрархія нормативів і функціональних структурних підрозділів, які є абсолютно незалежними. І витрачають свій час не за гроші, а саме на ту функцію, заради якої вони були створені. Їм хабар дати не можна, вони її просто не беруть. Тому що вони на своєму іменах, на своїй кваліфікації й на своїй компетенції живуть, а не на хабарах".
У західній системі держава – це регулятор ринку, посередник між споживачем і виробником. Одні держустанови розбирають скарги населення на дії виробника або якість продуктів, інші –контролюють імпортні продукти, треті – стежать за маркуваннями, які використовують виробники. Різношерсті етикетки (биопродукт, без гмо й т.п.) можуть уводити споживача в оману. При цьому маркування повинна відповідати вмісту впакування, на яке вона клеїться. Порушення жорстко припиняють. Так, у червні в Австралії на 433 тисячі доларів був оштрафований виробник бекону "Primo". На продукті було написано "Продукт Австралії". Однак, як з'ясувалося, бекон проводився з канадської свинини. Важливо, що кожний такий випадок надається максимальному розголосу.
Росія ж живе немов у зазеркалье. У нас за якість і безпека продуктів відповідає не виробник, а держава. "Саме поняття контролю в нас розуміється в якомусь "перекрученому" виді, - говорить Андрій Быканов, голова гільдії підприємств споживчого ринку й сфери послуг Московської ТПП. - Придумані й прийняті якісь нормативи й стандарти, які контролюються відповідними органами й не дають розвиватися бізнесу. Але якщо в тебе є зв'язки й гроші, то ти без праці обходиш ці стандарти й норми".
На Заході ці стандарти й норми розробляються й впроваджуються незалежними інститутами. Деякі з них стають обов'язковими для всіх учасників ринку. Одна з таких систем – ХАССП. Без її впровадження неможливо робити продукти харчування ні в ЄС, ні в США, ні в багатьох інших країнах. У Росії теж впроваджують ХАССП, щоправда, винятково на добровільній основі. Навіть у такій проблемній галузі, як мясопереработка, з'явилося 10 підприємств, які сертифіковані по ХАССП у ВНИИ м'ясної промисловості. Один з них – м'ясокомбінат "Окраїна". Віталій Деледивка директор, що управляє, комбінату, на запитання, не праг би він об'єднатися з колегами в асоціацію, щоб відстоювати свої інтереси, відповідає: " Для нас головна проблема – недовіра споживача. Ми беремо на себе підвищені зобов'язання, відмовившись, наприклад, від сухого молока, яєчного порошку, рідкого диму й т.п. І ми б з радістю об'єдналися з колегами, щоб боротися зі стереотипами, що вся ковбаса однаково погана, а всі її виробники однаково несумлінні. Але сьогодні всі наші асоціації займаються лише агресивним лобіюванням свого продукту – не за рахунок його поліпшення, а за рахунок дискредитації конкурентів".
Західний ринок продуктів харчування живе за законами громадянського суспільства. Багато організацій виносять його цінності на свої прапори. Так, слоган американської Асоціації споживачів органічних продуктів: "Кампанія за здоров'я, справедливість, екологічну стійкість, мир і демократію". Російські експерти виражають надію на те, що елементи громадянського суспільства із вступом Росії в СОТ проникнуть і в нашу "пищевку". Із цього моменту Росія змушена буде почати уніфікувати свою систему контролю с западной.
Стаття опублікована в газеті" Вісті"
Автор: Іван Клименков
0 комент.:
Дописати коментар