Галузева ситуація
За результатами п'ятирічного періоду ( 2004-2008 рр.) виробництво склотари в Україні характеризувалося позитивною динамікою росту. Поступальне збільшення обсягів виробництва давало можливість говорити про тенденцію розвитку. Однак в 2009 р. відбулося падіння, яке склало 23,8% до показників попереднього року. Головна причина такого зниження носить глобальний характер і корениться в зменшенні попиту на склотару з боку ринків споживання, на яких, у зв'язку з фінансово-економічною кризою, відбулося падіння купівельного попиту.
На другому місці по значимості впливу в структурі попиту на склотару можна назвати внутрішній фактор ринку тари й упакування. А саме, витиснення склотари із традиційних позицій у деяких товарних сегментах альтернативним упакуванням. Зокрема – Пэт-Тарою, комбінованим упакуванням на основі картону, гнучкому полімерним упакуванням.
Закономірний вплив цих двох факторів буде розглянуто нижче на прикладі найбільших сегментів ринку склотари: пляшок і банок консервних. Саме на пляшки й банки консервні доводиться найбільша питома вага в товарній структурі виробництва склотари – сумарно 91,7%. При порівнянні цих сегментів ринку в динаміку за кілька років, мабуть, що виробництво пляшок значно випереджає виробництво банок консервних. Такі темпи пояснюються більш динамічним розвитком ринку напоїв – основного споживача пляшок.
«Хоча галузь за останній рік втратила обсяги продажів, однак останнім часом намітилися ознаки стабілізації ситуації, – відзначив Дмитро Олійник, президент Асоціації підприємств скляної промисловості України. - Також сьогодні є деякі позитивні моменти, що дозволяють сподіватися на відновлення обсягів виробництва».
Вивіз «у плюсі»
У цілому, по обсягам споживання всіх видів склотари частка вітчизняної продукції займає 77,8%, а імпорт становить 22,2%. У структурі експорту-імпорту української склотари як і раніше продовжує домінувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо: співвідношення між експортом і імпортом в 2009 р. склало 1:0,47. Слід зазначити, що частка імпортних поставок склотари в Україну, за підсумками минулого року, знизилася в показниках натурального вираження на 22,3%, у показниках фінансового вираження – на 46,5%. Основний обсяг імпорту забезпечують наступні товарні категорії: медична склотара (включаючи ампули) – 69,9% і пляшки – 19,3%. Причому частки імпортної продукції для фармацевтичної й парфумерної галузей в 2009 р. збільшилися на 17,6% і 1,9% відповідно, а частки пляшок і банок поменшалися на 16,1% і 3,3% відповідно.
Експортні поставки склотари вітчизняного виробництва знизилися в порівнянні з 2008 р. не так значно, як імпорт – на 4,7%. У товарній структурі основу експортних поставок становили ампули – 62,5%, пляшки – 23,3% і банки консервні – 10,7%, причому частка ампул і пляшок в 2009 р. збільшилася.
Лідери на місці
На початок поточного року в Україні налічувалося 26 стекловаренных печей для виробництва тари. П'ять із них були зупинені через недозавантаження, але можуть бути введені в експлуатацію в міру необхідності. Сумарна потужність діючих печей становить 3 985 т скломаси/доба. За результатами аналізу діючих печей у розрізі основного кольору, 71,8% від загальних обсягів становить безбарвне скло, 21,6% припадає на зелене й маслинове скло, а 6,6% – це частка коричневого скла. По регіонах країни основні обсяги склотари були зроблені в Київській, Ровенській, Дніпропетровської й Харківської областях. Лідерство серед компаній за критерієм потужності виробництва як і раніше втримує ТОВ «Вольногорское стекло» – 1 080 т/доба. Далі в топ-5 виробників увійшли:
ВАТ «Ветропак Гостомельский склозавод» – 820 т/доба;
ЗАТ « Консюмерс-Скло-Зоря» – 420 т/доба;
ВАТ «Рокитновский скляний завод» – 335 т/доба;
ТОВ «Мерефянская скляна компанія» – 270 т/доба;
Позиції лідерів ринку за кризовий період не змінилися, що підтверджує «правильність позицій тих компаній, які вкладали кошти в сучасне встаткування й оснащення підприємств, впроваджували програми економії енергоресурсів, – резюмував Дмитро Олійник. - Криза дала можливість не тільки виявити слабкі сторони галузі, але й стимулював процеси оптимізації структур керування бізнесом, включаючи й маркетингову політику виробничих компаній».
Заглядаючи «у пляшку»
Як було відзначено вище, у товарній структурі вітчизняної склотари пляшки займають домінуючі позиції. Питома вага цієї продукції на кінець 2009 р. становив 70,7% від усіх зроблених видів склотари. Як і всі сегменти ринку, у динаміку пляшки продемонстрували зниження обсягів виробництва. До цього періоду виробництво пляшок поступально росло, однак, повторимося, падіння попиту з боку ринків споживання привело до негативної динаміки – мінус 29% до показників 2008 р. Це твердження равносправедливо практично для всіх сегментів ринків міцних алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і напоїв безалкогольних. Зрозуміло, на цих ринках діють свої фактори, аналіз яких – предмет окремого розгляду. У рамках поточного огляду коротко зупинимося на факті конкуренції між скляною тарою й іншими видами упакування.
Тенденція заміщення склотари комбінованими й полімерними матеріалами має під собою сугубо економічні причини. Тому розвиток цієї тенденції спостерігається на українському ринку не перший рік. Таким чином, на сьогодні в структурі впакування для ринку напоїв скляна пляшка надійно втримує ринки лікеро-горілчаних виробів, коньяку, гристих вин. У сегменті слабоалкогольних напоїв частка скляної пляшки, місткістю 0,33-0,5 л досить висока – порядку 93%. У сегменті вин порядку 13% у скляної пляшки відвоювали альтернативні пакувальні матеріали й види впакування: пакети з комбінованого матеріалу на основі картону й пакети Bag-in-Box місткістю 1,0-3,0 л.
У сегменті пива на скляну пляшку доводиться порядку 55% від усіх видів упакування, інші обсяги фасуються в Пэт-Тару місткістю 1,0-2,0 л.
На ринку безалкогольних напоїв частка скляної пляшки мала: наприклад, у сегменті соків – порядку 0,7%, а в сегменті мінеральних вод – 0,8%. На цих ринках домінують пакети з комбінованих матеріалів на основі картону й Пэт-Тара. Скляна ж тара, особливо фігурна й/або декорована, використовується для позиціонування продукції в средневысоком і преміальному цінових сегментах. До слова, «перехід» склотари в преміальний сегмент спостерігається й на ринку молока.
Своя пляшка…
Вітчизняне виробництво забезпечує 94,7% внутрішнього ринку споживання скляних пляшок, і тільки 5,3% припадає на імпортну продукцію. Найбільші обсяги виробництва цього виду тари припадають на Ровенську, Київську, Дніпропетровську й Харківську області, сумарна частка яких в 2009 р. становила 95,9% від загальних обсягів виробництва пляшок.
Топ-5 виробників займають ринкову частку 80,6%, яка, у порівнянні з 2008 р., збільшилася на 5,5%. Рейтинг виробників-лідерів по зменшенню ринкової частки виглядає в такий спосіб:
ВАТ «Ветропак Гостомельский склозавод» – 24%;
ТОВ «Вольногорское стекло» – 22,3%;
ЗАТ « Консюмерс-Скло-Зоря» – 15,6%;
ВАТ «Рокитновский скляний завод» – 10,7%;
«Костопольский завод скловиробів» – 8,0%.
Банка підсунулася
Виробництво банок консервних по обсягах у загальній структурі перебуває на другому місці. В 2009 р. цей вид скляної тари також продемонстрував зниження, що склало 22,5% до рівня виробництва в 2008 р. Однак зниження динаміки розвитку цього сегмента ринку склотари відбулося ще в 2008 р., а намітилося набагато раніше. Основна причина такої ситуації полягає в скороченні використання склотари на ринках споживання за рахунок скорочення ємності самого ринку ( як наприклад, ринку плодоовочевої консервації), або заміщення скла полімерними й комбінованими видами впакування, ( як наприклад, на ринку холодних соусів). На підтвердження цих тез говорять статистичні дані. Так, в 2009 р. ринок плодоовочевої консервованої продукції в натуральнім вираженні скоротився на 35-40% у порівнянні з попереднім роком.
З позицій аналізу по видах упакування,ситуація з боку ринків-споживачів наступна. Скляна банка, безперечно, домінує на ринку плодоовочевої консервації. Однак у сегментах варення, джемів використовуються ємності (у більшості випадків – цебра) із твердих полімерних матеріалів. Також, з урахуванням тенденцій світового ринку впакування, можна передбачити, що скляні банки із займаних позицій у певних сегментах потісняться гнучким полімерним упакуванням, що витримує високі температурні режими (наприклад, реторт-пакети), а також гнучкими стоячими пакетами ( дой-пак). Звичайно, це може відбутися не в ближнесрочной перспективі, однак розвиток відзначеного напрямку варто враховувати.
Зростаючий ринок холодних соусів («білих» і «червоних») у скляної тари відвоювало гнучке полімерне впакування. На стоячі пакети доводиться порядку 90% від усіх обсягів вироблених соусів. Частка скляної тари в деяких сегментах приблизно наступна: томатна паста забезпечує порядку 80% використання скляної банки; порядку 12% кетчупів і соусів на основі томатної пасти фасуються в скляну тару місткістю 0,25-0,8 кг; частка склотари в сегменті майонезов і эмульгированных соусів на їхній основі – порядку 40%.
На ринку кава банку зі скла використовує тільки сегмент розчинних виробів – 19,9% від усіх видів упакування. Що ж стосується перспективного для склотари ринку дитячого харчування, то він є невеликим замовником для склотарних заводів, оскільки, по-перше, тут дуже велика частка імпортної продукції (порядку 80%), яка ввозиться вже впакованої, а по-друге, прагнення вітчизняних товарних виробників надати кінцевому покупцеві більш низькі роздрібні ціни стимулює перехід у сегменті прикорму на пакети з комбінованого матеріалу на основі картону.
… і банку своя
Практично всі обсяги споживання банок консервних забезпечуються продукцією вітчизняного виробництва – 95,6%. Частка імпорту – 4,4%. У розрізі регіонів виробництва основні обсяги склотари розглянутого виду поставили на ринок потужності заводів Київської, Ровенської, Херсонської й Харківської областей. На п'ятірку лідерів ринку в 2009 р. доводилося 99,4% від загальних обсягів консервних банок зі скла. З позицій обсягів зробленої в 2009 р. продукції, підприємства топ-5 розташувалися в такий спосіб:
ЗАТ « Консюмерс-Скло-Зоря» – 193,8 млн шт.,
ВАТ «Песковский завод скловиробів» – 181,0 млн шт.,
ТОВ «Бучацький завод склотари» – 105,0 млн шт.,
ВАТ «Індустріальна скляна компанія» – 100,2 млн шт.,
ТОВ «Вольногорское стекло» – 64,4 млншт.
Перспективи
Незважаючи на понижувальні тенденції виробництва в минулому році по всіх видах склотари й складність триваючої фінансово-економічної ситуації, виробники не втрачають оптимізму, пов'язаного з поверненням і зміцненням позицій вітчизняної склотари. Явно програючи полімерним видам упакування при порівняльному підрахунку логістичних витрат, скляна тара залишається найбільш дружньої до впакованого продукту. По-друге, з позицій маркетингових завдань, сучасні технології виробництва склотари дозволяють робити вироби не тільки полегшеного ваги, але й оригінальних конструкцій.
Сучасні підходи одержать практичну реалізацію на склотарних підприємствах після стабілізації ситуації в структурі споживання. «Відновлення структури споживання – це основне завдання на найближчий час, – констатує Дмитро Олійник. - Тому великі інвестиційні проекти поки перебувають у стадії очікування». Щодо стратегічних планів галузі, Дмитро Олійник підкреслив, що скляна промисловість України розширює сферу ділових інтересів, налагоджуючи комунікацію все з більшою кількістю суміжних ринків. Адже процеси глобалізації усе ширше охоплюють як ринки споживання склотари, так і ринки сировинного постачання.
Повну версію статті читайте в журналі «Мир упакування» № 3 (73) 2010
Автор: Ольга Бут
0 комент.:
Дописати коментар